Доки світ шукає способи зменшити вуглецевий слід у будівництві, українські ліси можуть стати частиною глобального рішення. На формування стиглого лісового насадження треба близько століття. Хоча ліси мають потужний потенціал до самовідновлення, проте за певних умов – на виснажених ґрунтах, за певних змін клімату, після пожеж – цей механізм може не спрацювати, і тоді на допомогу приходить штучне лісорозведення. І цей процес починається із насінини. Уявімо масштаби: щоб отримати один кілограм якісного насіння сосни звичайної, треба 100 кілограмів шишок, ретельно зібраних вручну. А щоб це насіння перетворилося на будівлю, яка зберігатиме вуглець десятиліттями – потрібна відповідальність на кожному етапі.
9-10 жовтня представники медіа, архітектури та дизайну пройшли цей шлях від початку до кінця – лісонасіннєвого центру та лісового розсадника на Львівщині до інноваційної CLT-конструкції Національного реабілітаційного центру Unbroken, ставши учасниками професійного діалогу «Низьковуглецеве будівництво: лісовий тур».
Питання, на яке світ шукає відповідь
«Як зробити так, щоб ліс з одного боку давав продукцію – меблі, папір та слугував будівельним матеріалом, а з іншого – забезпечував життя більше ніж мільярда 600 мільйонів людей, які так чи інакше залежні від лісу в світі?» – формулює ключове питання Павло Кравець, Національний представник FSC в Україні. «І найголовніше – зберегти ліси, забезпечуючи ті важливі послуги екосистем, щоб і наші діти могли бути впевнені, що ліси з його біорізноманіттям існуватимуть у майбутньому».
 |  |
За різними підрахунками, будівельна індустрія відповідає за майже 40% глобальних викидів CO2. Виробництво цементу та сталі – енергоємні процеси, що вивільняють величезні обсяги парникових газів. У фазі активного росту ліси є чистими поглиначами вуглецю – вони акумулюють більше CO₂, ніж виділяють, одночасно збагачуючи атмосферу киснем. Водночас деревина як будівельний матеріал продовжує зберігати вуглець десятиліттями. Для України, що стоїть перед масштабною довгостроковою відбудовою, це питання набуває особливої гостроти.
День перший: де народжується ліс
Перша зупинка на Львівському лісовому селекційно-насіннєвому центрі у Брюховичах. Тут, серед теплиць та контейнерів із сіянцями, починається історія майбутнього лісу.
«100 кілограмів шишки – і тільки 1,5 кілограм насіння», – пояснює Тарас Чіхрак, заступник начальника Львіського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України». Фахівці відбирають насіння з кращих дерев, враховуючи не лише продуктивність, а й стійкість до хвороб та зміни клімату «Уявіть собі: зібрати 100 кілограмів шишок треба вручну, переробити – і отримаєш лише 1,5 кілограма насіння. А процес вирощування на цьому не закінчується». Центр щороку вирощує близько 2,5 мільйона сіянців різних деревних порід.
Висівання відбувається трьома способами: у відкритому ґрунті, у напівконтрольованому середовищі та із закритою кореневою системою. Автоматизація співіснує тут із ручною працею – залежно від того, які саджанці потрібні і для яких умов.
Закрита коренева система: інновація, що прижилася
Наступна зупинка – постійний лісовий розсадник Річківського лісництва. Тут учасники бачать результат іншого підходу: контейнери з сосною звичайною та дубом звичайним, вирощеними із закритою кореневою системою.
«Коли висаджуєш дерево з відкритою кореневою системою, ти прив'язаний до сезону – ранньої весни або пізньої осені», – пояснюють фахівці. «А із закритою кореневою системою можна садити майже цілий рік, окрім морозів. Саджанець не відчуває стресу від пересадки, приживлюваність набагато вища». Поруч – несподіваний елемент лісового господарства: у розсаднику вирощують плодові дерева: вишні, яблуні та аличу з липами, що стануть ремізами безпосередньо у лісі. «У практиці лісового господарства ремізи – це природні або штучно створені біотопи, непрохідні для людей, що використовуються птахами та тваринами для ночівлі, денного відпочинку і укриття від негоди чи ворогів. Ми вирощуємо плодові дерева, щоб приваблювати птахів і створювати для них притулок», – пояснюють лісівники.
Це частина того балансу, про який говорить FSC сертифікація: ліс – не просто джерело деревини, а складна екосистема, де кожен елемент має значення.
Пам'ять, занурена у ліс
Також учасники медіатуру відвідали територію одного із 36 лісництв, що і формує структуру FSC-сертифікованого Львівського надлісництва. Особлива увага на протипожежну охорону лісів, які так часто відвідують навіть з велотурами.
Все тому, що лісові стежки виводять на такі цікаві об’єкти, як, наприклад, Військовий меморіал Тірольським стрільцям. Він та територія навколо має особливу цінність для збереження (ОЦЗ). Підприємство підтримує його належний вид, а, відповідно, й історичну пам’ять. Тут у 1914 році відбувся історичний бій часів Першої світової війни.. Ліс тут виконує ще одну функцію, що є частиною відповідального лісогосподарювання: пам'ятати не лише про деревину, а й про те, що цей ліс зберігає.
 |  |
Природа як головний лісівник
Глибше в лісі учасники бачать зовсім іншу картину: ділянки, де дерева різного віку ростуть поруч. Молодняк пробивається між дорослими стовбурами. Підріст, підлісок, старі дерева – все разом.
«Це природне поновлення – один із способів відтворення лісу», – пояснює Тарас Чіхрак. «Надлісництво поступово відходить від практики суцільних рубань на користь вибіркових методів лісокористування. Сьогодні 50% заготівель на всіх ділянках здійснюють вибірковим способом із майбутнім відтворенням природного поновлення. Вибіркові рубати – це завжди складніше, це завжди проблемніше, ніж суцільне», – чесно визнає заступник начальника Львівського надлісництва. «Вибіркові рубання вимагають значно вищого рівня професіоналізму персоналу та більш складної організації лісозаготівельних робіт порівняно з суцільними, економічні та екологічні переваги цього методу є очевидними. Ми себе кредитуємо за рахунок того, що не затрачаємо кошти на створення лісових культур – природа робить це сама».
 |  |
Цю думку підтверджує і завідувачка сектору лісової сертифікації Департаменту лісового господарства ДП “Ліси України” Галина Домашовець: «Вибіркове лісокористування з природним поновленням дозволяє уникнути необхідності створення штучних насаджень після рубки. Дерева верхнього ярусу (насінники), які залишаються на ділянці, забезпечують насіннєве поновлення, а наявний підріст природним чином формує новий деревостан. Цей метод вимагає значно вищої кваліфікації лісівників та ретельнішого планування лісогосподарських операцій, однак забезпечує формування екологічно стійкіших лісових екосистем та раціональне використання фінансових ресурсів. Наближене до природи лісівництво означає, що ми не протидіємо природним процесам, а підтримуємо та спрямовуємо їх відповідно до цілей сталого лісоуправління».
Посадити своє дерево
Фінал першого дня – практичний. Учасники медіатуру власноруч садять дерева на одній із ділянок. Сіянці із закритою кореневою системою, спеціальні інструменти, інструктаж. Кожен висаджує свій майбутній внесок у поглинання CO2.
 |  |
Цікава арифметика, досліджена науковцями НУБіП : щоб засадити один гектар лісу необхідно близько 5 тисяч саджанців. Один гектар середньовікових дерев, а це найпродуктивніші дерева віком 30-50 років, щодня продукує близько 70 кілограмів кисню.. Одна людина споживає від 1 до 1,5 кілограма кисню на добу , спортсмени – до 2,5. Тож якщо взяти середнє 1,5 кілограма, один гектар лісу забезпечує киснем від 30 до 50 людей щодня. Скільки треба лісів, щоб забезпечити українців чистим повітрям? Якщо не в цифрах, то лісів мало не буває.
«Коли ти посадив дерево своїми руками, розумієш весь цикл інакше», – ділиться враженнями одна з учасниць. «Від насіння, яке хтось зібрав і виростив, до саджанця, який я щойно посадила. А завтра побачимо, як це дерево може стати будівлею».
День другий: FSC як вимога ринку
Ранок другого дня починається з поїздки до невеликого села Бучали, де є експортно орієнтоване підприємство. Тут розташоване виробництво компанії «Октавія Вуд». Це один із понад 70 підприємств Львівщини, яке використовує FSC-сертифіковану деревину.
Володимир Храпко, власник підприємства, зустрічає групу біля виробничих цехів. Один із них побудовано лише пів року тому. Підприємство виробляє дерев’яні драбини, що дуже популярні у Європі, та розширює виробництво на вікна й двері.
«Починав і довго працював із виробництвом елітних сходів. Але часи змінюються, як і вимоги ринку, особливо європейського. Нині я працюю з італійцями та німцями», – розповідає він. «Італійці замовляють дерев'яні драбини-стрем’янки. І саме вони наполягали на FSC-сертифікації – бо цього вимагають їхні кінцеві споживачі. Це питання екологічної свідомості та відповідального лісокористування. На жаль, в Україні подібних запитів немає навіть від великих торгових мереж».
Пан Володимир скоро розпочне виробництво дверей. «Ця продукція матиме доступну ціну адже попит на елітні речі в Європі знижується. Натомість зростає запит на прості, якісні товари з відповідальних джерел».
Павло Кравець, Національний представник FSC в Україні, доповнює картину: «Засвідчення легальності походження деревини через єдину державну систему електронного обліку – це лише перший крок. Для кінцевого споживача і партнерів, особливо на міжнародних ринках, критично важливою є неперервність ланцюга постачання – Chain of Custody (CoC). FSC cертифікація, яку в Україні сповідують понад 400 компаній, гарантує, що інформація не тільки про законне походження деревини, але й дотримання вимог FSC стандартів – від заготівлі до готового виробу – зберігається та передається, підтверджуючи її екологічну та соціальну відповідальність, а також низьковуглецеві переваги як будівельного матеріалу».
Від деревини до відповідального будівництва
Як застосовують дерево в сучасному будівництві? Дуже наочно можна це побачити на декількох об’єктах у Львові, яких стає більше. Один з них – Національний реабілітаційний центр Unbroken.
Екскурсія починається з одного із реконструйованих корпусів закладу. Верхні поверхи зведені з використанням CLT-технології. Cross-Laminated Timber – перехресно-клеєна деревина – це панелі з кількох шарів дощок, склеєних перпендикулярно під кутом 90 градусів одна до одної. Технологія дозволяє надбудовувати та реконструювати наявні будівлі без значного навантаження на фундамент.
«CLT за міцністю не поступається бетону, але набагато легше й швидше монтується», – запевняють представники єдиного в Україні заводу. «Панелі виготовляють із точністю до міліметра, а на будмайданчику їх просто збирають, як конструктор. Це скорочує терміни будівництва в 2-3 рази».
 |  |
Екскурсія триває до протезної майстерні Unbroken. Тут за рік можуть виготовляти до тисячі індивідуальних протезів для людей з ампутаціями. Простір майстерні – відкрита дерев’яна конструкція, що має високі стелі та наповнена природним світлом, оскільки архітектурний задум полягає у круговому розміщенні дерев’яної будівлі із імпровізованим садом посередині.
Чому низьковуглецеве будівництво? Цифри говорять за себе
Виробництво тонни цементу супроводжується викидами близько 900 кг CO₂, а сталі – близько 2 тонн CO₂ на тонну матеріалу. Деревина працює інакше: замість викидів при «виробництві» вона поглинає вуглець протягом усього періоду росту.
Якщо врахувати, що деревина, використана в будівлі, продовжує зберігати вуглець весь час експлуатації споруди (50-100 років), то CLT-будівля фактично стає вуглецевим сховищем. Одна така споруда може зберігати тисячі тонн CO₂. А швидкість будівництва та енергоефективність таких споруд – те, що Україна потребуватиме під час масштабної довгострокової відбудови.
Від насінини до будівлі – і назад
«Навчальний тур дав нам можливість осягнути весь цикл деревообробки в Україні – від насінини до готового проєкту, з деталізацією на рівні кожного процесу», – підсумовує Катерина Пилипчук, віцепрезидентка Міжнародної Федерації фахівців з нерухомості (FIABCI-Ukraine). «Ми переконалися, що в Україні є і сертифікована FSC-деревина, і якісні виробники, здатні з нею працювати. Для мене було критично важливо зрозуміти локальну структуру постачання. Тепер я маю інформацію з перших вуст про можливість використання українського продукту».
Вона продовжує: «Як представник FIABCI-Ukraine, я бачу великий потенціал у співпраці з FSC для розширення інформаційної кампанії в рамках нашої програми ReBuild Green 2030. Необхідно підвищувати обізнаність усіх стейкхолдерів, включаючи муніципалітети, про важливість сертифікованої деревини та її переваги».
 |  |  |
За два дні учасники медіатуру простежили трансформацію деревини – від лісонасіннєвого центру та розсадника через сертифіковане виробництво до сучасних будівельних конструкцій із деревини.
«FSC-сертифіковані підприємства та компанії отримують перевагу на світовому ринку», – нагадує Павло Кравець, Національний представник FSC в Україні. «Великий бізнес, споживачі, покупці, міжнародні організації хочуть бачити це, тому що у кінцевого споживача є впевненість: купуючи виріб з масиву деревини, упакований товар чи папір з логотипом FSC, я своїми коштами проголосував за те, що лісове господарство ведеться належним чином. Я знаю, що ліс відновлено, цінні лісові масиви під захистом, враховані інтереси місцевих громад, податки сплачені, а працівники отримали гідну заробітну платню. Працюємо над ним, що про це дізнався та оцінив й український споживач».
Для України, яка стоїть перед необхідністю відбудови, низьковуглецеве будівництво з деревини – це не просто екологічний тренд. Це можливість використати локальні ресурси відповідально, створити робочі місця, зберегти екосистеми і при цьому будувати швидко, енергоефективно та з мінімальним вуглецевим слідом. Чи використає цей потенціал Україна, яка досі потребує оновлення будівельних норм, запуску освітніх програм для архітекторів та інженерів? Чи будуть створена система стимулів для застосування сертифікованої деревини? Питання, над якими працює команда FSC Україна. І в цьому процесі може взяти участь кожен.